Авторизация| Регистрация
Уряд має час до 01.11.17р. виправити ситуацію

«Мова як засіб творення соціальної дійсності»

Новини, Колонка автора | 20 серпня 2015

«Мова як засіб творення соціальної дійсності»Пропонуємо до вашої уваги світоглядно-просвітницьке видання Володимира Рябченка «Мова як засіб творення соціальної дійсності».

У виданні обґрунтовується та розтлумачується  значущість української мови у творенні й утвердженні Української Держави, а також акцентується увага на негативних наслідках і результатах ігнорування мовних питань, які загрожують національній безпеці України.

У світоглядно-просвітницькому сенсі це видання може бути корисним як тим, хто не байдужий до української мови, так і тим, хто займає нейтральну, чи супротивну позицію щодо її використання, розвитку й поширення.

Ознайомитися і завантажити книгу можна тут ryabchenko-mova-z-obkladinkoyu.pdf [1.07 Mb] (cкачувань: 51)

ОЛЕКСАНДР ЯЦУНЬ: ПОТРІБЕН СУСПІЛЬНИЙ ДІАЛОГ

ОЛЕКСАНДР ЯЦУНЬ: ПОТРІБЕН СУСПІЛЬНИЙ ДІАЛОГПро виклики, які стоять перед освітянами, право на страйк, участь у формуванні сучасного законодавства і допомогу армії розповідає голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України Олександр ЯЦУНЬ.

– Олександре Михайловичу, нещодавно відбулася ХІІ звітно-виборна конференція Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України, делегати якої переобрали Вас на наступний термін. Які нові завдання стоять перед профспілкою?

Трудовий кодекс:працівники України, тримайтеся!

Трудовий кодекс:працівники України, тримайтеся!Безперечно, Кодекс законів про працю, прийнятий ще в 1971 році, потребує заміни. Хоча в КЗпПУ близько вісімдесяти разів і вносили правки, але він все одно не відображає сучасну ситуацію взаємовідносин роботодавців з їхніми підлеглими.
Проекти Трудового кодексу України вже не раз вносилися до Верховної Ради, проте у зв’язку з відсутністю підтримки громадськості та численними недоліками, так і не були прийняті.

Олександр Яцунь: «Профспілка освітян міста Києва завжди вимагала змін»

Олександр Яцунь: «Профспілка освітян міста Києва завжди вимагала змін»Про захист прав освітян, надбавки столичним педагогам, допомогу силам АТО і профспілкову люстрацію галузі розповідає голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України Олександр Яцунь.

Профспілка на розпутті: або до Європи, або в забуття

Новини, Колонка автора | 24 червня 2014

Профспілка на розпутті: або до Європи, або в забуттяУ Києві та Одесі згоріли профспілкові будівлі. Історичні події сповнені не тільки трагічних людських жертв, але і безперечного символізму. Майдан проявив трухлявість української профспілкової системи та залишив від неї лише остов.

Історичний досвід європейських країн наглядно демонструє: громадянське суспільство без профспілкового руху неможливе. Профспілка – симетричне крило у парі до багатопартійної системи. Отож від того, чи відбудеться в Україні регенерація профспілок, залежить і стійкість демократичної держави.

Робота над помилками

Робота над помилкамиЯк розпочався навчальний рік для працівників освітньої галузі? Яким чином Профспілка допомогла освітянам відстояти свої права та зберегти 20% муніципальну надбавку ? Про ці та інші питання читайте у статті «Робота над помилками» Олександра Яцуня.

Університет перед викликами глобалізації: соціальний аспект

Філософсько-теоретичні, суспільствознавчі та соціоекономічні дослідження останніх десятиліть зосереджені на проблемі кризи освіти, серед способів виходу з якої – послідовні й цілеспрямовані спроби впровадження нових освітніх концепцій. Їх основною особливістю є підтримка досі неінституціалізованих або частково інституціоналізованих освітніх форм, таких, як інформальна, неперервна, дистанційна освіта тощо. 

Прогалини освіти

Публікації » Колонка автора | 4 листопада 2011

У 21-му столітті, на 21-му році незалежності України констатація зниження освітнього рівня вже стала звичним явищем. Однак саме зараз відбувається те, що перетворить повільне сповзання освітньої планки у стрімкий обвал.

 

З 1990 до 2010 року було закрито більше 9800 дошкільних навчальних закладів, понад півтори тисячі шкіл. Інтелектуальна еліта країни розділила долю більшості населення, два десятиліття балансуючи на межі бідності. Проте вчителі та викладачі по-благодійницьки завзято й жертовно продовжували підтримувати гідний рівень освіти в країні. Та з кожним роком це стає все складніше, бо терпець уривається...

Освітянам присвячується...

До 20-ої річниці незалежності України Київською міською організацією Профспілки працівників освіти і науки України було випущено "Збірник аналітичних статей, виступів та інтерв’ю" голови КМОППОіНУ О.М. Яцуня

Шановні колеги!

Профспілки мають спонукати владу до чесного соціального діалогу. Проте бити на сполох не означає бути почутим. Системне реагування на виклики часу, формування громадської думки, конструктивне соціальне партнерство та наполегливе відстоювання інтересів вихователя, учителя, викладача і студента – основні завдання освітянської профспілки на сучасному етапі.

Збірник не є панацеєю від усіх проблем, а скоріше – сконцентрованою хронікою нашої діяльності.

Матеріали розміщені у відповідності до суспільно-політичної ситуації в нашій повнолітній країні.

Україна має перспективу.

Перспектива як результат реального визнання державою національної освіти пріоритетом №1.

У добру путь!

З повагою
Олександр Яцунь

Завантажити у *pdf форматі
 

Або влада почує вчителя, або влада поховає освіту!

Або влада почує вчителя, або влада поховає освіту!Подекуди в пресі почали з’являтися публікації, у яких надто специфічно коментуються як березневий виступ учителів, так і відмова від травневої акції. Педагоги всіх регіонів України досить боляче реагують на несправедливі тлумачення їхньої позиції. Тому виникла потреба розставити крапки над «і», викриваючи маніпуляції. Щоб у тих, хто прагне принизити освітян, не залишилося жодних шансів.

 Страйк – останній аргумент людей праці

 І влада, і ЗМІ були вражені розмахом березневого освітянського виступу. Десятитисячний мітинг так налякав певних осіб, що в публікаціях, націлених на знецінення сили та гідності освітян, вдалися до грубих інсинуацій. Оскільки вже не вдавалося зменшити кількість учасників акції, вирішили зайти з іншого боку. З’явилися заяви типу: «Очевидно, що більшість тих страйкарів – не вчителі, а професійні мітингувальники, які протестують за гроші».

Відкритий урок для влади

 Олександр Яцунь

голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України

«Дзеркало тижня. Україна» №13, 08 Квітень 2011

Десятитисячна акція протесту, що відбулася 22 березня, — це тільки верхівка айсберга. На вулиці столиці та обласних центрів готові вийти сотні тисяч, можливо, мільйон, доведених до відчаю педагогів.

При всіх президентах і урядах освіта фінансувалася за залишковим принципом. Проте станом на сьогодні ситуація вже загрозливо критична.

Страйк — останній спосіб взаємодії з владою, як ампутація — останній метод для хірурга. Вдаватися до такого варто лише тоді, коли інші засоби вичерпано.

1 квітня Кабмін украй невдало «пожартував», давши на збільшення розміру посадового окладу працівника першого тарифного розряду... 12 грн.

Пенсійна ломка

Виступ голови Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України О.М. Яцуня 31 січня 2011 року на всеукраїнських зборах представників профспілкових організації за участю Віце-прем’єр-міністра С.Л. Тігіпка щодо проведення пенсійної реформи в Україні

Між  Росією та Європою

Автори Пенсійної реформи запевняють нас, що її впровадження – єдиний шлях виходу зі складної економічної ситуації, і називають реформи шоковою терапією. Згоден, це – шок. Проте аж ніяк не терапія! Оскільки терапія передбачає лікування пацієнта, а владні методи здатні привести країну лише до колапсу від больового шоку.

Трудовий кодекс: працівники України – тримайтеся!

Публікації » Колонка автора | 18 листопада 2010

Безперечно, Кодекс законів про працю, прийнятий ще в 1971 році, потребує заміни. Хоча в КЗпПУ близько вісімдесяти разів і вносили правки, але він все одно не відображає сучасну ситуацію взаємовідносин роботодавців з їхніми підлеглими.

Проект нового Трудового кодексу України був зареєстрований у Верховній Раді ще в 2007 році, пройшов перше читання, підготовлений до другого.

З'явилася інформація, що поточного сесійного тижня він буде прийнятий. І надія на те, що помилки проекту будуть виправлені до того, як закон набере чинності, стає все більш примарною.

Новий кодекс у першу чергу захищає інтереси керівників, а не працівників. Найпомітнішими та загально неприйнятними стали зміни тривалості робочих тижня і дня.

Відповідно до статті 50 нині чинного КЗпПУ нормальна тривалість робочого тижня не може бути більшою за 40 годин. Пункт 1 статті 131 проекту Трудового кодексу фактично знімає часові обмеження робочого тижня.

День учителя – свято зі сльозами на очах

Напередодні свята сильні світу цього знову не поскупляться на компліменти, а вчителі, перераховуючи зароблені гіркі копійки, у черговий раз переконаються в короткозорості влади. 

 

Товаришу вчителю!

Доводиться повторювати прості істини: від учителя залежить майбутнє кожної окремої дитини і країни в цілому. Тому ситуація в освіті стосується не тільки кожного з 1,2 мільйона вчителів і восьми мільйонів учнів, вона безпосередньо впливає на життя сорока шести мільйонів українців.

Звання вчитель з року в рік звучить усе менш гордо. Існує пряма залежність неухильного зниження рівня освіти в державі від падіння престижності професії.

Сьогодні молодий педагог прирівняний до прибиральниці. Хто готовий «сіяти розумне, добре, вічне» за оклад у 935 гривень? Це – на кілька хлібин більше, ніж прожитковий мінімум – принизлива планка нужденності. Хто здатен залишатися терплячим наставником учнів, усвідомлюючи, що власні діти обмежені в харчуванні?

Виступ О.М. Яцуня на парламентських слуханнях

  
«Запровадження 12-річної загальної середньої освіти в Україні: проблеми та шляхи їх подолання»
 
 
Шановний головуючий! Шановні колеги!
Дозвольте зупинитися на актуальних соціальних аспектах цього питання.
Соціально-захищений вчитель – щасливий учень. Але захисту немає.
У Державному бюджеті приведені у відповідність до мінімальної заробітної плати лише 1–7 тарифні розряди, тобто, до 884 грн.
А починаючи з 8 тарифного розряду вся ЄТС побудована на основі визначеного Урядом розміру, що на 1.04.2010 р. складає 567 грн.


Економіка знань чи економія на знаннях?

 

Автор: Олександр ЯЦУНЬ (голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України)


У період нинішніх президентських виборів «наймоднішою» у боротьбі за серце (точніше голос) вчителів стала обіцянка надати їм статус держслужбовців. Спочатку з цією ідеєю виступив Володимир Литвин. Потім у різний час її підхоплювали Юлія Тимошенко, Віктор Ющенко і Віктор Янукович — лідери чотирьох із п’яти парламентських фракцій. Улаштовуючи такий «атракціон щедрості», політики сподівалися на лояльність педагогів. Проте очевидно, що, просуваючи ідею держслужби, ні з ким з учителів вони не порадилися. Бо якби хто-небудь із помічників політичних лідерів не полінувався проконсультуватися з профільними профспілками або просто вчителями, то дізнався б: держслужба нам не потрібна!

Статус держслужбовця зобов’язує бути присутнім на робочому місці з 9-ї до 18-ї години, відповідно вчитель втрачає час на самопідготовку. Відпустка в держслужбовців — календарний місяць, набагато менше, ніж у вчителів. 56 днів основної відпустки і ще кілька днів соціальної (для окремих категорій, які мають дітей) — єдиний привілей українських педагогів. Крім того, держслужбовцям в Україні заборонено влаштовувати мітинги і страйки (це на Заході розрізняють чиновників і держслужбовців, і лише чиновники не мають права страйкувати, а в Україні всіх, хто перебуває на держслужбі, позбавили такого права). Тобто якби закон про держслужбу для працівників освіти був ухвалений, то такий «подарунок» від політиків зробив би вчителів іще безправнішими. Це той рідкісний випадок, коли радієш, що політики щедрі на обіцянки і скупі на їх виконання.

Голий інтелект

Новини, Колонка автора | 13 жовтня 2009

Що ви готові зробити за 40 копійок? Багато хто навіть полінується нахилитися, щоб підняти дріб’язок із землі. Але ж саме стільки отримують шкільні вчителі за годину зусиль, витрачених на вашу дитину.

Ця стаття стосується долі не тільки півторамільйонної армії українських учителів, а насамперед — восьми мільйонів учнів, серед яких і ваша кровинка.


Профспілки: три крапки над «і»

Новини, Колонка автора | 4 вересня 2009

Офіційно українські профспілки нараховують 9,8 мільйонів членів. Цією цифрою оперує керівництво Федерації профспілок України. Є ще одна вражаюча цифра, щоправда на ній намагаються не акцентуватися: профспілкове майно коштує понад мільярд доларів.


Пострадянський синдром


Українські профспілки – один із спадків СРСР. Професійні спілки існували на підприємствах та у бюджетних організаціях, згодом з’явилися і у приватних компаніях. Паралельно з галузевими профспілками (металургів, учителів, медиків, аграріїв тощо) існують це й регіональні ради (різні профспілки області об’єднані за територіальним принципом). Як і у більшості інших країн, у нас є координуючий орган – Федерація професійних спілок України.

Що можуть профспілки?

У пошуках чинників формування громадянського суспільства в Україні зовсім забувають про профспілки. Звичайно, українські профспілки лише натяк на закордонних побратимів, проте потенціал профспілкових організацій явно недооцінюється. Про це свідчить світовий досвід.

Профспілка, як найактивніша частина політичної системи

(досвід Франції)


Україна є лідером Європи за розмірами та кількістю населення нарівні з Францією. Але це не головна причина, чому розгляд світового досвіду я розпочав з цієї країни. Важливіше інше, Франція – форпост не тільки світової моди, але й світового профспілкового руху. Коли французькі профспілки організовують страйки, це стає подією світового масштабу. Їх відлуння сягають і українських ЗМІ. 

Влада звикла ставитися до спілчан з повагою і навіть дещо з осторогою. Президент Франції Ніколя Саркозі проводить досить жорстку політику щодо профспілок, але ті продовжують виправдовувати репутацію реальної опозиції до влади. 

Бути чи не бути? Сьогодні - об'єднаним профспілкам, а завтра - демократії в Україні?

Новини, Колонка автора | 28 жовтня 2008

Якщо ти не займаєшся політикою, то політика займеться тобою. Це положення, як ніколи раніше, надзвичайно є актуальним у сьогоденні українських громадян, оскільки їм доводиться чи не найбільше потерпати від тієї нестабільності в суспільстві, що породжена його системною кризою як наслідком розбалансованості державної влади. Пересічні громадяни стали заручниками політичних ігрищ, що постійно розгортаються в Україні у боротьбі за владу і вплив на її соціальний простір, в якому економічні інтереси гравців та їхня приватна вигода стоїть на першому місці. З кожним роком ця боротьба стає все більш жорстокішою і нелюдською.

ПОПУЛЯРНІ НОВИНИ

ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ:

Щодо атестації педагогічних працівників ДНЗ, які працюють не за фахом Про зміну умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці Встановлення випробування працівникові Про здійснення відеозйомки та аудіозаписів у навчальному закладі Щодо проходження працівниками профілактичних медичних оглядів в приватних закладах охорони здоров’я Виплата пенсії особам, яким призначено пенсію відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” в період роботи Правові аспекти звільнення працівника за вчинення аморального вчинку Особливості застосування до працівників дисциплінарних стягнень